В дні св. П’ятедисятниці сам св. Дух помазує апостолів на проповідників Христового Благовістя. В дні Зшестя св. Духа родиться і починає діяти Христова Церква. Святий Дух її провадить, просвічує, освячує і зберігає на дорозі правди.
Празник Святої П’ятидесятниці заслуговує на особливу увагу з огляду на свою історію, свої богослужіння та своє значення. Жидівський народ у давнину щорічно святкував три великі празники: празник Пасхи, празник П’ятидесятниці і празник кучок. В книзі Виходу сказано: «Тричі на рік святкуватимете празники на мою честь. Ти пильнуватимеш свята опрісноків … ти пильнуватимеш також свята жнив перших плодів праці твоєї, того, що сієш у полі, і свята зборі, під кінець року коли збиратимеш з поля працю твою» (23, 14-16).
Свою назву має празник від того, що це був 50-тий день після празника Пасхи, а також 50-тий день від початку жнив. Первісно П’ятедицятниця це було свято жнив і подяки . того дня за приписом закону приходили до Єрусалиму великі маси жидів з усіх усюди навіть з далеких країв, щоб подякувати Богові за земні плоди та зложити з них у храмі свою жертву. В пізніших часах до свята П’ятедисятниці як свята жнив, долучився ще й історичний мотив: річниця надання Божого Закону на горі Синай 50 дня після виходу з Єгипту.
Головний мотив святкування П’ятедисятниці для церкви минулих часів і теперішніх це подія приходу Святого Духа на апостолів. Звідси цей празник має ще назви, День Зшестя св. Духа або День Св. Тройці.